Любіть красу своєї мови,

Звучання слів і запах слів.

Це квітка ніжна і чудова

Широких батьківських степів.

Всі каравани знайдуть воду

В краю пустель і злих негод.

Як річка з роду і до роду –

Так мова з’єднує народ.

   Кожному дорога своя мова: полякові – польська, болгарину – болгарська, французу – французька, а українцеві – українська. І кожен про свою мову скаже, що вона найкраща, бо для нього вона найрідніша, він вперше її почув від матері та батька, вперше її зрозумів, назвав усі предмети і явища, свої почуття і мрії рідною мовою, тому і залишиться вона у серці на все життя. Кожна людина має право розмовляти і мислити рідною мовою. Кожна країна має право на державну мову.

   Формувати розуміння того, що українська мова – наш спадок, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава; розширювати знання про красу і багатство української мови, пробудити почуття національної гідності, розвивати і збагачувати мову учнів, виховувати любов до неї і гордість за неї, бажання зберегти її чистоту і красу, сприяти бажанню розмовляти рідною мовою – ось мета виховної години «Краса рідної мови», що була проведена класним керівником 10-го класу Міщенко В. М. напередодні Міжнародного дня рідної мови. На заході були присутні учні 6-го та 10-го класів, які розповідали вірші про мову, слухали українські пісні, а також дізналися багато цікавого про батька вітчизняної історії і словесності Нестора-Літописця, про зачинателя сучасної української літературної мови І. П. Котляревського, згадали деякі дати в скорботному календарі української мови, а в ході практичної частини перевірили свої знання з фразеології.

   Культуру людини можна пізнати за її мовою. Мова людини – це показник її вихованості, розуму  і мудрості. Тому намагайтеся розмовляти нею правильно, красиво і вишукано, бо народ без мови – не народ, а просто юрба, яку можна знищити, поневолити.

А мова хай живе, нехай серця нам гріє.

Багатою йде в світ і завжди молодіє.

Бо в нас вона одна – чарівна, світанкова,

І древня, й молода – велика наша мова.